• Вид: Випічка - Торти
• Кухня: Домашня
• Час: 50  хв.
• Складність: Легко

красиво, вкусно, легко.

• Вид: Перші страви - Суп
• Кухня: Японська
• Час: 20  хв.
• Складність: Легко

Пшеничная лапша с курочкой в соевом соусе и овощами.

• Вид: Перші страви - Суп
• Кухня: Російська
• Час: 1 ч. 50 хв.
• Складність: Легко

Вот как-то сообразил я, что давно обещал, но до сих пор не выложил рецепт НАСТОЯЩИХ щей. Вкусных, разумеется. А то бывала в камментах полемика на тему, что щи это "не еда", а то и "комбикорм", в лучшем случае. Так вот: щи, как и борщ, как и большинство других национальных супов, это не волоконце капусты в литре воды, это - густой, наваристый и безумно вкусный суп!

• Вид: Перші страви - Інше
• Кухня: Українська
• Час: 60  хв.
• Складність: Середньо

Мабуть, багато з Вас, або й усі, полюбляють таку страву як чанахи. Чанахи з'явилися, як блюдо, у XVI столітті, — коли картопля потрапила в Европу з Америки. Львівяни люблять це гостре блюдо, рецепт якого прийшов з карпатського регіону, де чанахи готували з баранини і фасолі, додаючи багато паприки і часнику. І хоча чанахи, рахується блюдом грузинської кухні /з баранини, баклажанів, помідорів, … тушених в глиняних горшиках/ вони отримали популярність і далеко за межами Грузії - в тому числі і у Львові, де це блюдо сприймається жителями, як елемент галицької кухні і їх подають ледь не в кожному кафе або ресторані. Хоча і готують чанахи з деякими відмінностями від класичного грузинського рецепту, бо свій вплив вніс карпатський рецепт. Що цікаво, всюди /Азербайджан, Арменія, …/ чанахи смакують по іншому, оскільки відрізняються рецептом їх приготування. Поділюся і я своїм. Рекоменду.ю !!!

• Вид: Перші страви - Суп
• Кухня: Домашня
• Час: 30  хв.
• Складність: Легко

Очень вкусно, нежно и фрикадельки мягкие и нежные.

• Вид: Салати - Овочевий салат
• Кухня: Японська
• Час: 15  хв.
• Складність: Легко

Лично я ОЧЕНЬ люблю салатики с ананасами)))

• Вид: Перші страви - Борщ
• Кухня: Українська
• Час: 4 ч.
• Складність: Легко

Да, именно - совсем старинный. В этом исполнении его можно привязать, примерно, к 1850 году... А если внести два изменения, то к возрасту смело полтораста лет добавить можно. Если не больше. А если еще один компонент заменить, то возраст рецепта вообще оценить тяжело будет... Поясню, почему именно 1850 год. Примерно тогда у нас появились помидоры и картошка. Но картошку дольше не воспринимали как съедобную, особенно учитывая отравления плодами. Так вот, рецепт сей докартофельный. Кстати, летом такой борщ лучше - просто легче на желудок, учитывая жару. А уж вкус у него... Эхх... Готовить, правда, долго, но оччень даже несложно и времени особо тратить не нужно.