Рецепты   нік повинен

Ячмінне Пиво

Ячмінне Пиво

Пиво — алкогольниј напіј середньої міцності, що виготовляють ферментацією ячмінного, кукурудзяного, або рисового солоду. Пиво в дом. умовах почали варити в монастирях. Зараз варити пиво вдома може кожен охочиј. Спадкові бровари в один голос заявляють, що пригот. пива — справжнє мистецтво. Звісно, потрібне і спец. устаткування, що мо’ як виготовити своїми руками, так і купити в господарчих крамницях. У наш час безліч фірм готові запропонувати домашні міні-броварні за порівняно невисоку ціну від $50 до $1000. Најскладнішим етапом броварного процесу є пригот. сусла. Тривалість цього етапу склада в домашніх умовах від 5-и до 7-и годин, тому најбільший розквіт домашнє броварство набуло в момент появи солодового екстракту — концентрату пивного сусла, що готовиј до зброджування. Проте пивне сусло мо’ виготовити як самостіјно так і купити в прод. крамниці. Такиј готовиј пивниј екстракт вже містить необхідні для отримання пива інґредієнти — ячмінниј солод і хміль і варити нич не тре’.

Ингредиенты:

1. ячмінь — 4 кг;
2. дріжджі пивні — 2 скл.;
3. хміль — 200 г;
4. сіль ~ 30 г;
5. вода питна ~ 40 л.

Способ приготовления

    Сучасні технології промислового приготування пива включають 5 стадіј. Першиј етап — приготування солоду (пророщеного зерна хлібних злаків), другиј — приготування сусла (пивного екстракту), третіј — фільтрація, четвертиј — бродіння, і п’ятиј — доброжування.
    Приготування солоду. Замочують ячмінь в холодніј воді ј на протязі 4-х днів або більше, доки оболонка зерен почне тріскатися. Таке зерно зсипають в лантухи ј, щодня перемішуючи, витримують ячмінь за середніх температур (15-20 °С) до тих пір, поки не з’являться паростки, що зазвичај відбувається за 3-4 дні. Відтак зерно розсипають по підлозі шаром завтовшки 9-12 сантиметрів і накривають «грядки» тими ж лантухами. Щоб зерно не спарилося, јого акуратно перемішують. Коли корінці досягнуть необхідного розміру (1,2-1,5 довжини зерна), зерно сушать, приміром, у добре протопленіј хаті. Добре коли сушіння відбувається в сараї або лазні за температури 50 °С, а якщо в приміщення разок піддати парку, — солод стане солодше. Висушениј солод злегка розтирають в руках, щоб відокремити кореневі мочки, а потім провіюють, звільняючись від останніх, через те маса зерна зменшується приблизно на 6-8 кілограмів на що 100 кілограмів ячменю.
    Приготування сусла. Очищениј солод злегка зволожують і дроблять, але не в порошок. Для затирання (затір — подрібнениј солод, що змішується або затирається з водою) беруть гарячу воду (57-58 °С), насипають в неї, помішуючи, солод до утворення рідкої кашки, посипають її солодовим борошном (воно неодмінно утворюється за подрібнення зерен), накривають казан (чан) дашком і витримують затір (цю масу) 1,5-2 години. Після цього до затору додають окріп, щоб загальниј об’єм води відповідав розрахунковому, затір ретельно вимішують і знову залишають під дашком на 1,5-2 години. Водночас з затиранням починають готувати хміль, для чого јого тримають в гарячіј воді на протязі 5-6 годин. Але кип’ятити хміль не можна, оскільки він втратить аромат.
    Фільтрація. Розпарениј хміль кладуть в цідильниј чан (тобто з подвіјним дном), туди ж виливають солодовиј затір і чекають, коли суміш відстоїться. Зазвичај, це відбувається через 0,5-1 годину. Відфільтроване сусло (затір фільтрують і розділяють на дві частини: рідку — сусло і нерозчинну — дробину) зливають до казана, щоправда не все сусло, — деяку јого частину залишають. Справа в тому, що злите сусло, з одного боку, слід 2-3 рази довести до кипіння, з іншого — кип’ятити сусло не можна. Тому закипівше сусло охолоджують холодним, запасеним про запас. Після теплової обробки сусло вливають знову в цідильниј чан з осадом, що залишився. За 1-у годину злите сусло знову доводять до кипіння 2-3 рази і знову наповнюють ним цідильниј чан з осадом. Після другого відстоювання вже досить освітлене сусло зливають до чистої ємності, дно якої заздалегідь посипають сіллю.
    Процес бродіння. Коли сусло охолоне до 30 °С, відливають невелику јого частину ј готують приголовок (закваску), додаючи до сусла дріжджі. Коли температура основного сусла знизиться до 20-22 °С, в нього вливають приголовок, сусло добре розмішують, закривають дашком.
    Процес доброжування. Після закінчення головного бродіння пивом наповнюють діжечки (не повністю), а коли з діжок перестане витікати піна (зазвичај це відбувається за 3-4 дні), діжечки доливають свіжим пивом ущерть і щільно закорковують. За 3-4 тижні за температури 1-4 °С пиво готове до вживання.
    Ось після доброджування і виходить так зване «живе» пиво. «Живе», тому що јого насичено пивними дріжджами (мікроорганізмами), корисними мікро- і макроелементами, в нім дуже високиј вміст вітаміну РР. Але такиј цінниј напіј має бути реалізованиј протягом максимум 3-х діб, і то за умови зберігання в прохолодному місці — температура не повинна перевищувати 4-х °С. Інакше пиво перетворюється на отруту. Тому на пивзаводах јого ретельно фільтрують, вбиваючи біологічно активні компоненти. Тобто воно вже «неживе», але, можна сказати, без активних консервантів. Після цього пиво може зберігатися в прохолодному місці максимум місяць, залежно від сорту. А ось якщо термін зберігання декілька місяців, та ще ј мо’ зберігати в будь-яких температурних умовах, і воно не зіпсується, то зрозуміло, без консервантів не обіјшлося.
    В дамашніх умовах складно добитися дотримання кожної дрібниці, тому для домашнього броваря конче потрібниј досвід і розуміння процесів, що відбуваються з пивом. Виготовлення пива трива 1 місяць (у промисловому виробництві зазвичај — 21 день), і славиться воно п’янким смаком та відсутністю будь-яких консервантів.

    На здоров’я!

Фотографии блюда

  • Добавлено автором
  • Добавлено автором

В избранном: 2, из них друзей: 0.

  • Helena_m
  • kardiff
0

112.11.12, 11:40

Міј дідо варив пиво в Росії саме за такою технологією. Це траплялося раз на рік: на Престольне свято (в Україні це називається: на Храм). На превеликиј жаль, наразі того рецепта втрачено, але принцип виготовлення залишається приблизно такиј як описано тут. До речі, тој рецепт був давніј, що перејшов од прадіда до діда, а пиво виходило пречудове, щосвята ним пригощалося багато охочих. Отже, панство може спробувати виготовити јого власноруч. Як кажуть, жити — хороше, а хороше жити (з пивом) ще ліпше.