На Галичині паски зазвичай випікають для родини та родичів, тому печуть їх у два-три заходи - різних розмірів, і обов'язково декілька великих - для всієї близької родини, що святкує Великдень за одним столом. На Галичині прийнято прикрашати паску візерунками з тіста - подвійними хрестами, решітками, віночками. Також паски оздоблюють візерунками з тіста, «шишечками», жайвороноками зі складеними у формі вісімки крилами, колосками, «баранячими ріжками» та квітами. Для випікання паски використовую спеціальні форми – пасківники, залишені ще бабцьою. У наші дні почали використовувати форми, каструлі, а також жестяні банки з замком. Паску ставлю у духовку і виймаю її з неї, мовляючи молитву. Вважаю, що при випіканні паски на кухні повинна бути тиша, а до печі, не повинен ніхто підходити, крім мене. Паску печу у четвер, бо її не можна випікати у Велику Страсну п'ятницю. Їсти паску можна тільки після її освячення в церкві. Тому, виймаючи паску з печі, не розламую її і не пробу
Мабуть, багато з Вас, або й усі, полюбляють таку страву як чанахи. Чанахи з'явилися, як блюдо, у XVI столітті, — коли картопля потрапила в Европу з Америки. Львівяни люблять це гостре блюдо, рецепт якого прийшов з карпатського регіону, де чанахи готували з баранини і фасолі, додаючи багато паприки і часнику. І хоча чанахи, рахується блюдом грузинської кухні /з баранини, баклажанів, помідорів, … тушених в глиняних горшиках/ вони отримали популярність і далеко за межами Грузії - в тому числі і у Львові, де це блюдо сприймається жителями, як елемент галицької кухні і їх подають ледь не в кожному кафе або ресторані. Хоча і готують чанахи з деякими відмінностями від класичного грузинського рецепту, бо свій вплив вніс карпатський рецепт. Що цікаво, всюди /Азербайджан, Арменія, …/ чанахи смакують по іншому, оскільки відрізняються рецептом їх приготування. Поділюся і я своїм. Рекоменду.ю !!!
Простое стомболли